Микола Сова

МОЛИТВА

19 грудня 2012

(0|0)

Микола Сова

Заповіт нардепа

Як умру, то поховайте

У Верховній Раді,

Десь посеред кулуарів -

Буду як в засаді.

Щоб тусілі біля мене,

Пацани покручє.

Було видно, було чути,

Як реве ведучий.

Буду привидом блукати,

Сам реєструватись,

В журналістські наглі морди

Жовчею плюватись.

Як понесе з України

У синєє море

Депутатські білі яхти

Ось тоді (о горе!) —

Все покину і полину

До самого Бога.

Буду щось пропонувати –

Є бабла нємного,

Ламборджині (на разборку)

Та хатин добіса,

Можу також працювати

Я послом до біса.

В мене там зв'язків багато -

Друзі всі запеклі...

Можна кокс імпортувати,

Чув: в раю – не в пеклі.

А якщо оці питання

Богу нідочого

Тоді так і занотуйте -

Я не знаю бога.

І мене в сім'ї чортячій

Ждуть котли (із пловом?)

А на волє пом'яните

Не злим тихим словом.

17 травня 2011

(0|0)

Микола Сова

СПОВІДЬ

ЕНКАВЕДИСТА                 Мій світ зав'язаний в колючий дріт,

а я у ньому бог на вишці з автоматом...

І скільки б ти не йшов, не біг, не гріб —

ти станеш тут рабом і мусиш тут сконати.

Зжимаєш волю у залізнім кулаці, -

та мою зверхність визнать мусиш,

бо світ я бачу крізь приціл

і серце кожного утримую на «мушці».

Сьогодні я — герой! І груди в орденах... А ті, хто був внизу — згнили, зотліли... Звеличують не їх, - співають оди нам, яким червоний стяг лоскоче душу й тіло... І мрію про одне, щоб повернуть режим й хохляцьке бидло посадити на парашу. Я хочу жить, я буду вічно жить! І вічно празнувать побєди наші!

Мій внук сьогодні замість мене на посту

і зверху оглядає люд і місто...

Він нині істину сповідує просту,

що вишка в нього — це високе крісло,

і в серці дріт, колючий дріт

на кожного із вас, на цілий світ...

17 травня 2011

(0|0)

Микола Сова

Наша влада

15 лютого 2011

(0|0)